Про це місто у мене була лише одна думка, коли я планувала сюди приїхати – рожеві дерева. Цього вистачило, аби включити Дюсельдорф до мого тріпу :)
Отже в Дюсельдорф я їхала з Дортмунда. Ще з Києва я знала, що це буде моє наступне місто і планувала тут залишитися на день. Але історія круто змінилася, коли я зустріла Іру :)
Ми познайомилися на автобусній зупинці аеропорту, коли я та інші українці намагались розібратися в системі білетів та напрямків. У потязі до Дортмунда ми розговорилися і виявилося, що Іра зараз працює в Дюсельдорфі і могла б мене залишити на ніч, якщо узгодить це питання з сусідкою. Ми обмінялися контактами і коли я дісталася хостелу в Дортмунді, то побачила повідомлення: “Ти можеш лишитися у нас завтра і післязавтра” !!!! Я не можу передати своїх почуттів і слова вдячності, але в той момент я зрозуміла, що найближчим часом я не пропаду ;)
Білет на потяг з Дортмунда в Дюсельдорф коштував 15.3€, дорога зайняла близько години. Білет також дає можливість їздити громадським транспортом зони “D” 300 хвилин (зони краще подивитися на карті). Але як тільки я дісталася міста, то одразу пішла пішки і взагалі забула за той білет.
Перші пару годин я була на емоціях і не відчувала на плечах рюкзак, просто йшла вперед. Коли дійшла до набережної річки Рейн, то не могла втриматися, щоб просто не посидіти на лавці з місцевими. Тоді вже прийшло відчуття втоми і я вирішила зробити собі затишний пікнічок з камамбером і смачним хлібчиком (це вже стало невеличкою традицією).
Після цього я дістала фотоапарат і далі вже все як в тумані
Ввечері ми зустрілися з Ірою, вона мені показала свою затишну оселю і кімнату, де я буду жити. Мені все ще не вірилось, що ще вчора я була без найменшого розуміння, де буду ночувати, а тут вже нагрітий борщ стоїть на столі і мене кличуть їсти.
Але це ще не все! Далі була новина про те, що після 19:00 я можу їздити з Ірою на громадському транспорті, користуючись її квитком (місячний проїзний дає можливість провозити ще одного пасажира після 19:00, а взагалі білет по місту коштує 2.9€). Ми одразу поїхали гуляти вечірнніми вуличками міста і дійшли до Рейнської телебашні, де добрий касир зробив нам знижку і пропустив як школярів за 7€ (дорослий білет коштує 9€).
На наступний ранок мене нагодували сніданком, дали теплу куртку від дощу (дякую, дякую, дяяяяякую), потім я пройшлась нашим райончиком, купила в магазині Netto їжу на перекус (авокадо – 1.5€, булочка – 0.35€, камамбер – 0.7€) і поїхала в Кьольн (про це місто я розповім вже в наступному пості).
Коли я повернулась, Іра саме закінчувала роботу. Мене знову пригостила вечерею (Іра просто неймовірна) і ми поїхали гуляти в район Медіа Гавань. Там ми потрапили на гарнющий захід сонця і трошечки під дощ (але за такі хмари треба було розплатитися ;). На зворотньому шляху у нас були суперові місця в трамвайчику (в Instagram я додала таймлепси, можете глянути в Highlight “Dusseldorf”).
Ми знову забігли в Netto і купили інгрідієнти для салату (листя – 1€, помідорки чері – 1.2€, моцарелла – 0.7€) та йогурт (0.7€) на сніданок. Далі у нас були масочки для обличчя і домашній вечір з “Орел и решка”.
Сьогодні я вже їду з Дю, але це те місто, куди я ще точно повернусь :)
Дякую <3