Chornobyl - Exclusion Zone

Я нерідко роблю спонтанні подорожі. Але завжди думала, що до поїздки в зону відчуження я буду неабияк готуватися..

Зрештою, все як завжди - поїхали? а, що? поїхали!

Мені випала нагода супроводжувати групу як фотограф, тому я навіть не встигла подумати - варто брати техніку чи ні :)

Швидше за все, ви раніше цікавились подіями в зоні відчуження, тому у вас вже є певне уявлення про те, як має виглядати це місце. Особисто мені здавалось, що це дуже небезпечна закинута територія, на яку краще не потрапляти. Але десь підсвідомо відчувала, що я туди якось доберусь.

Площа зони відчуження в Україні займає близько 2600 квадратних кілометрів (в Білорусі це число на сьогодні ~30000, раніше було ~46000). Сама територія поділена на три зони: 5-ти, 10-ти і 30-ти кілометрові (в залежності від наближеності до реактора). Якщо переглянути карту, то можна трошки краще уявити масштаби.

Google Maps

Після катастрофи на Чорнобильскій АЕС у 1986р. з цієї території виселили людей (проте в 30-ти км зоні все ще є мешканці, які не захотіли покинути свої оселі назавжди і повернулись). Тварин ніхто не виселяв, тому тепер тут можна зустріти найрідкісніші види (але вони не бігають вулицями і не наближаються до людей, крім собак).

Наскільки небезпечним це місце є тепер? Радіоактивне опромінення, яке отримують звичайні туристи за один день приблизно дорівнює годині польоту в звичайному літаку (тому моя подорож у Берлін була більш шкідлива). Але в зоні відчуження працює персонал, який щодня підтримує стан території, обслуговує всі пропускні пунки, відновлює дороги та мережі, готує їсти для місцевої їдальні при пожежній частині (де також можуть обідати і туристи), але найважливіше - це проведення ряду робіт, які унеможливлюють витік нових радіоактивних забруднень за межі зони відчуження. Тривалість зміни працівників залежить від місця роботи і рівня радіації (при побудові саркофага над 4 реактором робочий день міг складати 2хв).

Тепер більше про місця, які мені довелось побачити.

1. "Дуга -2" або "Russian Woodpecker". Ця величезна антена (висота ~150м, довжина ~500м) була радянською радіолокаційною системою для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет. Якщо для вас це теж звучить так, що хочеться загуглити - вам сюди.

2. Чорнобилська АЕС. Той самий 4 реактор. Наслідки катастрофи ще довгі роки будуть відчутними. Радіонукліди, які забруднили територію мають неймовірно довгий період напіврозпаду (Америцій ~400 років, Плутоній ~24000 років!!).

3. Місто Прип'ять. Не знаю, що сказати.. будинки вже ніколи не будуть заселені, в кінотеатрах не почнеться сеанс, а на річковий вокзал не причалить човен. Дерева тут потроху замінюють людей.

Цей парк "розваг" всі хочуть побачити найбільше. Але сильніші почуття і усвідомлення всього навколо у мене викликала наступна локація.

Коли ми зупинились і нас запитали: "Як ви думаєте, де ви?", я не могла повірити, що це спортивний комплекс і ми на футбольному полі. Полі?! Це ж ліс!

Ось в такі моменти розумієш, що таке 32 роки в таких масштабах.

Ця поїздка мене особливо вразила, оскільки нашим супроводжуючим був чоловік, для якого зона відчуження це його життя. Коли слухаєш таку людину, то точно знаєш, що кожне слово має велике значення, особисте значення. Після такого ще довго думаєш про це і намагаєшся повернутися в реальність.

Я сподіваюсь, що ви хоч трошки відчули атмосферу цього місця і захотіли дізнатися дещо більше. Я буду рада відповісти на всі запитання. І якщо у вас виникне бажання потрапити у зону відчуження, то я залишу посилання на організаторів, з якими їздила я.

https://styk.com.ua/tour/chornobil_ta_pripyat

P.S. зйомка з дроном заборонена (в Україні тепер це контролюється Державною авіаційною службою, а особливо на такому об'єкті). Проте, якщо за 21 день ви зробите заявку на зйомку як оператор/журналіст від видання, то вам може пощастить отримати дуже круті кадри :)

Дякую <3